Двомовність – це величезний потенціал, якщо правильно розвивати ці навички з раннього віку. Вивчення іноземної мови вільно в більш пізньому віці, коли людина досягла зрілості, часто є складним і важким процесом. Не всі з нас мають здібності поліглота, які дозволяють нам легко засвоювати іноземну лексику та граматику. Одночасне вивчення двох мов, розвиток мовлення та поступове входження у світ, описаний двома мовами, значною мірою сприятиме досягненню дитиною повного білінгвізму в майбутньому.
Для початку давайте визначимо, що таке білінгвізм і що насправді означає цей термін. Одне з визначень, що описує це явище, звучить так:“білінгвізм – це володіння двома мовами і регулярне переключення з однієї мови на іншу залежно від комунікативної ситуації” (В. Розенцвайг). Найбільш актуальним тут є питання “переходу”, тобто плавної зміни мови під час спілкування. Це також означає, що зміна зачіпає не лише мовний шар, але й мислення та відчуття іншою мовою.
Білінгвізм у дітей зазвичай виникає, коли їхні батьки розмовляють різними мовами, наприклад: мати – полька, а батько – англієць, і сім’я живе в Англії. Це так звана “класична двомовність”. Другий випадок – це коли дитина народжується або їде в країну, мова якої не є її рідною, в домовний період.
Багато батьків задаються питанням , як правильно підтримувати мовленнєвий розвиток дитини, яка виховується в двомовній сім’ї. Перше і найважливіше правило, якого слід дотримуватися, щоб не робити елементарних помилок, – приділяти увагу спілкуванню з дитиною з перших днів життя.
До маленької дитини, яка ще не почала говорити, слід звертатися якомога більше лінгвістично правильних повідомлень. Описуйте їй навколишній світ, читайте їй книжки і звертайтеся безпосередньо до неї, звертаючи увагу на те, чи вона ловить і підтримує зоровий контакт. Заохочуйте малюка до взаємодії та звуконаслідування. Навіть якщо нам здається, що малюк ще не розуміє, що до нього звертаються, ми не повинні нехтувати розвитком мовлення в його найважливіший період.
Підтримка розвитку мовлення у дітей-білінгвів
Іноді батьки, які розмовляють іншими мовами, обирають тактику спілкування з дитиною лише однією мовою, наприклад, англійською. Це пов’язано з браком знань про розвиток білінгвізму і часто є наслідком поганих порад вчителів, які пропонують спілкуватися з дитиною однією мовою. Це фундаментальна помилка, якої припускаються багато недосвідчених батьків і вихователів. Як же підтримати мовленнєвий розвиток дитини і водночас не нашкодити їй?
Варто зупинитися на найбільш популярному і практичному методі, який дозволяє розвивати дві мови паралельно, без шкоди для нормального мовленнєвого розвитку дитини. Це метод ОПОЛ, або один батько, одна мова. Він полягає в тому, що польськомовна мати розмовляє з дитиною своєю рідною мовою, а англомовний батько – англійською. Дитина не повинна бути відірвана від другої мови. Підтримка розвитку мовлення та білінгвізму у дитини починається з перших днів життя і їй слід приділяти особливу увагу. Під час повсякденної діяльності важливо вибудовувати поле спільної уваги, це дуже важлива частина побудови спільної комунікації з дитиною. Формування цієї навички – процес, який може тривати місяцями, але терпіння і наполегливість принесуть очікувані результати.
Поради, як стимулювати мовленнєвий розвиток дитини
На ранніх етапах життя дитина розвиває свої комунікативні навички та ефективність мовленнєвого апарату через природні дії жування, смоктання та кусання. На більш пізніх стадіях розвитку це тренування включає в себе говоріння, намагання правильно артикулювати звуки та вимовляти дедалі складніші слова.
Вивчення польської мови є складним, оскільки її фонетика досить складна і насичена важкими для вимови звуками. Іноді дитина, яка не може правильно вимовляти деякі польські звуки, замінює їх іншими або спотворює їх правильне звучання. З такими порушеннями необхідно проконсультуватися з логопедом або дефектологом, щоб якомога раніше усунути їх з мовлення малюка.
Однак до того, як мова повністю сформується, батьки можуть стимулювати її розвиток , систематично займаючись з дитиною і тренуючи мовленнєвий апарат. Найкращим способом навчання буде гра та вправи, які не відбивають у дитини бажання говорити. Найкращий метод – це разом з дитиною читати книжки, які адаптовані до послідовних етапів розвитку мовлення та вивчення мови.
Стимулювання мовленнєвого розвитку:
- надавати дитині багато звукових стимулів: читати книжки, розповідати казки, співати,
- заохочення малюка до імітації звуків навколишнього середовища,
- м’який масаж щік, ясен і губ можна використовувати з самого народження, на додаток до природних смоктальних і кусальних рухів дитини,
- грайте з дитиною в “луну”, повторюючи одне за одним слова, які ви вимовляєте. Однак зверніть увагу, щоб ви самі зосередилися на правильній вимові, не формуйте погані мовленнєві патерни,
- практикуйте дихання та мовлення з різною швидкістю та гучністю.
У вихованні та правильному навчанні мовлення дитини-білінгва найголовніше – це послідовність, яку повинні проявляти батьки. Не забувайте щодня знаходити час, щоб поговорити з дитиною і зосередитися на її розвитку. Ці дії окупляться в майбутньому. Білінгвізм має великий потенціал, але дуже легко втратити цю можливість і забути, що від нього можна отримати багато переваг.
Затримка мовленнєвого розвитку у 4-річної дитини
Мовлення дітей розвивається індивідуально, але є певні віхи та етапи, які повинна пройти кожна дитина. Іноді мовленнєвий розвиток дитини значно відрізняється від розвитку її однолітків. Якщо у чотирирічного малюка помічені видимі відмінності, настав час реагувати, оскільки у нього затримка мовленнєвого розвитку. Причиною цього можуть бути помилки, допущені під час двомовної роботи з дитиною.
Затримка мовленнєвого розвитку зачіпає 3% дітей дошкільного віку, і ми розрізняємо два її типи. Перший – спонтанна затримка мовленнєвого розвитку, яку ще називають простою. Другий – несамообмежена затримка мовленнєвого розвитку, яка зазвичай зумовлена певними причинами і часто супроводжує різні розлади, наприклад, порушення слуху або неврологічні ушкодження.
Спонтанне ЗНМ часто є наслідком недбалості з боку батьків або вихователів, тобто недостатньої стимуляції мовленнєвого апарату і часто відсутності послідовності в роботі з дитиною. Така затримка артикуляції впливає лише на мовлення; малюк не має проблем з розумінням мови чи мовлення.
Проста затримка мовленнєвого розвитку легко компенсується, часто проходить спонтанно і не має наслідків для подальшого розвитку дитини. Чотирирічна дитина, яка виявляє симптоми ЗНМ, потребує спеціалізованої допомоги логопеда або дефектолога, який поліпшить артикуляцію слів і підтримає стимуляцію мовленнєвого розвитку. Батьки та вихователі повинні продовжувати займатися з малюком вдома, щоб прогрес був помітний швидше, а самі вправи мали кращий ефект.